Проскура Андрей-До зiрок

Я до зірок простягаю свої руки Вони мені розказують про всесвіт Вони кричать немов чарівний рупор Мене ведуть дорогою в безмежність Я до зірок відправлю свої мрії Можливо їх нарешті хтось почує Можливо я колись на небі з ними Серед усіх вогнів оцих станцюю Я до зірок, я я я до зірок Я До зірок я до зірок Я до зірок Нестримно швидко лечу Я до зірок я до зірок дістану Через усю порожнечу Усі вони завжди такі далекі Усі вони відверто не досяжні Але я їх так бачу досить легко Хоча вони уявні і не справжні Буває час вогнями я зігрітий Коли живу у світі просто неба І не потрібно нам кудись летіти Коли усі зірки в душі у тебе